Kant
14.02.2020, 18:35
Поїздка автівкою до Чехії зріла вже давно – минулого року ми з дружиною з’їздили до Праги автобусним туром, і цьогоріч вирішили вдруге відвідати Прагу вже з дітьми, і зробити це самостійно
Подорож запланували на католицьке Різдво – цілком враховуючи всі плюси і мінуси цих дат (про них далі).
Житло бронював через Airbnb (Алерт, пасіба за рефералку, зекономив 30 доларів)), двокімнатна квартира в хорошому районі міста (Прага-3, майже центр, поруч з телевежею) обійшлася у 330 доларів за 4 доби (22-26 грудня). Квартиру обирав за принципом адекватності транспортного сполучення (користуватись у Празі автомобілем немає потреби – дуже зручне місто у плані громадського транспорту), наявності паркомісць (з цим проблема насправді, про це також нижче), а також російськомовності власника. Останнє було не надто принциповим, але насправді дещо спростило наше перебування там, бо розпитались у нього ряд нюансів, які вияснити з моїм рівнем інглішу було б нереально). Теоретично житло можна було б і дещо дешевше подшукати, але по-перше – Різдво, по-друге – реально комфортна квартирка з хорошим розташуванням. Да, бронював хату десь за два місяці до виїзду.
Поїздка.
Машина була повністю укомплектована (свіжа аптечка, вогнегасник, знак аварійної зупинки – це очевидно, комплект світловідбивних жилетів, комплект лампочок – теж є така вимога, хз насправді, хто це мав би провіряти, але написано – треба, значить взяв), ну і само собою, оглянув механік напередодні. По документах теж стандарт – закордонні паспорти з біометрією (треба бути уважним з паспортами для дітей, їх строк дії – 4 роки, і за півроку до закінчення строку дії по ньому не впустять в Європку), страховка на всіх подорожуючих (я брав суто на період поїдки, стало шось в районі 500 грн на чотирьох) і зелена карта на два тижні – 670 грн здається.
Кордон з Польщею перетинав в Устилузі – там менший трафік, аніж на Краковці, а по кілометражу виходило майже так само (едина незручність – частина дороги по Польщі пролягала по звичайних дорогах, з обмеженням швидкості, але там теж було всього близько 70 км, тож вирішили їхати саме тудою).
Від Рівного до Праги біля 1000 км, і можна було б пробувати їхати без ночівлі, єдина непередбачувана обставина – кордон. Тому вирішили не бронювати попередньо транзитний готель для, а дивитися по обставинах (це була правильна стратегія). Виїхали з дому близько 9 ранку, близько 14 години вже пройшли кордон.
Шматок дороги була погода норм, але ще навіть не доїхали до Кракова як почалася негода, і по автобану вже рулили під сильним дощем. З самого початку у мене був план дотягнути до Вроцлава, там заночувати, вранці прокинутись, погуляти по місту, перекусити і не спіша їхати в Прагу (заселення у нас мало бути з 15-00), але погода внесла свої корективи. До Вроцлава лишалося чуть більше 100 км, як раптово випав туман, і то такий, що габаритні вогні авто вже на відстані метрів 30 було не видно.
це якраз дорога від кордону до місця, де довелося ночувати, всього вдалося прохати чуть більше 700 км, якщо рахувати від Рівного:
http://i.piccy.info/i9/d35eba2ca6460fdd7636b82ae2bdb90a/1581760858/84393/1348677/1_800.jpg (http://piccy.info/view3/13655382/697705208471266fae46710f8db7db87/1200/)http://i.piccy.info/a3/2020-02-15-10-00/i9-13655382/800x450-r/i.gif (http://i.piccy.info/a3c/2020-02-15-10-00/i9-13655382/800x450-r)
З’хали з автобану на першу заправку, запитати , чи є десь поруч мотель. Прямо там і був міні-готельчик, де зняли 2 двокімнатні номери (по 100 злотих за кожен), і залишились на ночівлю. Це був самий розумний варіант, та й час вже був – щось біля 10 вечора.
До речі, мотель був у цікавому форматі: на самій заправці я заповнив реквізити, особисті дані і оплатив проживання, після чого мені дали 2 ключі від вхідних дверей і 2 – від номерів і показали напрямок (бо ж туман! ), як проїхати до самої будівлі мотелю. Він виявився окремо стоячим будинком, метрах в 200 від заправки, із зачиненими вхідними дверями, і жодного ресепина чи живої душі там не було. Тупо відкриваєш двері, заходиш в номер, переночував, на заправці вранці здав ключі і поїхав далі. Голі-баби, америка. Реально, відчув себе у американському роуд-муві: туман, автострада, придорожній мотель і жодної живої душі в ньому)
Зранку ще був туман, але це вже суттєво менший, аніж вночі, і якраз поки прокинулись/помились/поснідали на заправці, то він почав розвіюватись. Можна було рушати далі
http://i.piccy.info/i9/82338aeb79099d0b982233bad73c71c6/1581761381/36635/1348677/tuman_800.jpg (http://piccy.info/view3/13655389/dddf70c4d0c3fd4d24a6cf67ce183062/1200/)http://i.piccy.info/a3/2020-02-15-10-09/i9-13655389/755x566-r/i.gif (http://i.piccy.info/a3c/2020-02-15-10-09/i9-13655389/755x566-r)
а це вже дорога на другий день:
http://i.piccy.info/i9/49bc32741433694621464d58435609df/1581761822/94733/1348677/2_800.jpg (http://piccy.info/view3/13655404/ded146bec01b1939575c81b3a78652e3/1200/)http://i.piccy.info/a3/2020-02-15-10-17/i9-13655404/800x450-r/i.gif (http://i.piccy.info/a3c/2020-02-15-10-17/i9-13655404/800x450-r)
Другий день дороги був простішим і ненапряжним – близько 300 км, частково Польщею, частково Чехією.
Декілька слів про оплату автобанів
У Польщі на відрізку від Кракова до з’їзду з автостради було три платних участки, причому форма оплати була різною. На перших двох оплачувати треба було на в’їзді – там фіксована плата 10 злотих, оплачувати треба ГОТІВКОЮ відразу, на третьому ж участку на гейті просто береш талончик, а оплачуєш при з’їзді. У мене виїшло теж без пару копійок 10 злотих. Наголошую: скрізь треба мати ГОТІВКУ. Під час усього пересування Польщею готівка не знадобилася більш ніде, скрізь без проблем приймали картку (телефон, точніше))).
У Чехії плата за автобан фіксована, потрібно купувати віньєту. Вартість її складає щось близько 250 корун (курс був 1 коруна – 1,02 грн) на 10 днів (це мінімальний строк), розрахуватися можна і карткою, і готівкою. Там ще є замануха, як її правильно причепити – у правому нижньому кутку лобового скла треба приклеїти квадратну частину стікера, а прямокутну, що залишилась – мати з собою. На обох частинах має бути записаний номер автівки. Не приклеєна, але наявна у гаманці віньєта вважається недійсною. Так само недійсною вважається незаповнена віньєта. Віньєту можна купити на будь-якій заправці, або у спеціальних точках продажу, вартість, наскільки я розумію, скрізь +/- однакова. Я провтикав виїзд на автобан, і роздуплився, вже рухаючись по ньому, тож з’їхав на першу заправку і там вже купив, але так робити не варто.
Подорож запланували на католицьке Різдво – цілком враховуючи всі плюси і мінуси цих дат (про них далі).
Житло бронював через Airbnb (Алерт, пасіба за рефералку, зекономив 30 доларів)), двокімнатна квартира в хорошому районі міста (Прага-3, майже центр, поруч з телевежею) обійшлася у 330 доларів за 4 доби (22-26 грудня). Квартиру обирав за принципом адекватності транспортного сполучення (користуватись у Празі автомобілем немає потреби – дуже зручне місто у плані громадського транспорту), наявності паркомісць (з цим проблема насправді, про це також нижче), а також російськомовності власника. Останнє було не надто принциповим, але насправді дещо спростило наше перебування там, бо розпитались у нього ряд нюансів, які вияснити з моїм рівнем інглішу було б нереально). Теоретично житло можна було б і дещо дешевше подшукати, але по-перше – Різдво, по-друге – реально комфортна квартирка з хорошим розташуванням. Да, бронював хату десь за два місяці до виїзду.
Поїздка.
Машина була повністю укомплектована (свіжа аптечка, вогнегасник, знак аварійної зупинки – це очевидно, комплект світловідбивних жилетів, комплект лампочок – теж є така вимога, хз насправді, хто це мав би провіряти, але написано – треба, значить взяв), ну і само собою, оглянув механік напередодні. По документах теж стандарт – закордонні паспорти з біометрією (треба бути уважним з паспортами для дітей, їх строк дії – 4 роки, і за півроку до закінчення строку дії по ньому не впустять в Європку), страховка на всіх подорожуючих (я брав суто на період поїдки, стало шось в районі 500 грн на чотирьох) і зелена карта на два тижні – 670 грн здається.
Кордон з Польщею перетинав в Устилузі – там менший трафік, аніж на Краковці, а по кілометражу виходило майже так само (едина незручність – частина дороги по Польщі пролягала по звичайних дорогах, з обмеженням швидкості, але там теж було всього близько 70 км, тож вирішили їхати саме тудою).
Від Рівного до Праги біля 1000 км, і можна було б пробувати їхати без ночівлі, єдина непередбачувана обставина – кордон. Тому вирішили не бронювати попередньо транзитний готель для, а дивитися по обставинах (це була правильна стратегія). Виїхали з дому близько 9 ранку, близько 14 години вже пройшли кордон.
Шматок дороги була погода норм, але ще навіть не доїхали до Кракова як почалася негода, і по автобану вже рулили під сильним дощем. З самого початку у мене був план дотягнути до Вроцлава, там заночувати, вранці прокинутись, погуляти по місту, перекусити і не спіша їхати в Прагу (заселення у нас мало бути з 15-00), але погода внесла свої корективи. До Вроцлава лишалося чуть більше 100 км, як раптово випав туман, і то такий, що габаритні вогні авто вже на відстані метрів 30 було не видно.
це якраз дорога від кордону до місця, де довелося ночувати, всього вдалося прохати чуть більше 700 км, якщо рахувати від Рівного:
http://i.piccy.info/i9/d35eba2ca6460fdd7636b82ae2bdb90a/1581760858/84393/1348677/1_800.jpg (http://piccy.info/view3/13655382/697705208471266fae46710f8db7db87/1200/)http://i.piccy.info/a3/2020-02-15-10-00/i9-13655382/800x450-r/i.gif (http://i.piccy.info/a3c/2020-02-15-10-00/i9-13655382/800x450-r)
З’хали з автобану на першу заправку, запитати , чи є десь поруч мотель. Прямо там і був міні-готельчик, де зняли 2 двокімнатні номери (по 100 злотих за кожен), і залишились на ночівлю. Це був самий розумний варіант, та й час вже був – щось біля 10 вечора.
До речі, мотель був у цікавому форматі: на самій заправці я заповнив реквізити, особисті дані і оплатив проживання, після чого мені дали 2 ключі від вхідних дверей і 2 – від номерів і показали напрямок (бо ж туман! ), як проїхати до самої будівлі мотелю. Він виявився окремо стоячим будинком, метрах в 200 від заправки, із зачиненими вхідними дверями, і жодного ресепина чи живої душі там не було. Тупо відкриваєш двері, заходиш в номер, переночував, на заправці вранці здав ключі і поїхав далі. Голі-баби, америка. Реально, відчув себе у американському роуд-муві: туман, автострада, придорожній мотель і жодної живої душі в ньому)
Зранку ще був туман, але це вже суттєво менший, аніж вночі, і якраз поки прокинулись/помились/поснідали на заправці, то він почав розвіюватись. Можна було рушати далі
http://i.piccy.info/i9/82338aeb79099d0b982233bad73c71c6/1581761381/36635/1348677/tuman_800.jpg (http://piccy.info/view3/13655389/dddf70c4d0c3fd4d24a6cf67ce183062/1200/)http://i.piccy.info/a3/2020-02-15-10-09/i9-13655389/755x566-r/i.gif (http://i.piccy.info/a3c/2020-02-15-10-09/i9-13655389/755x566-r)
а це вже дорога на другий день:
http://i.piccy.info/i9/49bc32741433694621464d58435609df/1581761822/94733/1348677/2_800.jpg (http://piccy.info/view3/13655404/ded146bec01b1939575c81b3a78652e3/1200/)http://i.piccy.info/a3/2020-02-15-10-17/i9-13655404/800x450-r/i.gif (http://i.piccy.info/a3c/2020-02-15-10-17/i9-13655404/800x450-r)
Другий день дороги був простішим і ненапряжним – близько 300 км, частково Польщею, частково Чехією.
Декілька слів про оплату автобанів
У Польщі на відрізку від Кракова до з’їзду з автостради було три платних участки, причому форма оплати була різною. На перших двох оплачувати треба було на в’їзді – там фіксована плата 10 злотих, оплачувати треба ГОТІВКОЮ відразу, на третьому ж участку на гейті просто береш талончик, а оплачуєш при з’їзді. У мене виїшло теж без пару копійок 10 злотих. Наголошую: скрізь треба мати ГОТІВКУ. Під час усього пересування Польщею готівка не знадобилася більш ніде, скрізь без проблем приймали картку (телефон, точніше))).
У Чехії плата за автобан фіксована, потрібно купувати віньєту. Вартість її складає щось близько 250 корун (курс був 1 коруна – 1,02 грн) на 10 днів (це мінімальний строк), розрахуватися можна і карткою, і готівкою. Там ще є замануха, як її правильно причепити – у правому нижньому кутку лобового скла треба приклеїти квадратну частину стікера, а прямокутну, що залишилась – мати з собою. На обох частинах має бути записаний номер автівки. Не приклеєна, але наявна у гаманці віньєта вважається недійсною. Так само недійсною вважається незаповнена віньєта. Віньєту можна купити на будь-якій заправці, або у спеціальних точках продажу, вартість, наскільки я розумію, скрізь +/- однакова. Я провтикав виїзд на автобан, і роздуплився, вже рухаючись по ньому, тож з’їхав на першу заправку і там вже купив, але так робити не варто.