Coronator
07.10.2005, 12:16
На минулих вихідних відвідав сонячну Молдавію. Виїхав з Києва у пятницю, 30.09 в 17.30, приїхав в Кишинів о 23,45 того ж дня.
Дорога туди:
Київ - Криве озеро (Миколаівська область) - нічого цікавого, куски неавтобанної одеської траси в перемішку з автобаном. Напружений рух до Білої Церки, далі, головним чином, дальнобійщики та одесити. Найцікавіше починається після повороту на стратегічну бетоку Воронеж-Кишинів. Це не дорога, це ж..а. Повертаючись назад у неділю засвітло по ній, я був шокований її "якістю".
Кордон проходив у Платоновому. Там машин немає зовсім, вся процедура зайняла 15 хв.
Треба мати зелену карту, її можна купити при вїзді на митницю, ціна на 15 днів 122 грн. (цю карту без різниці де купувати, чи в Києві, чи на кордоні, ціну її встановлює Моторбюро України, і вона єдина для всіх страхових компаній). Наші прикордонники крім закордонного паспорта (тільки по ньому вїзд в Молдавію, внутрішній не підходить) просять також техпаспорт, може бути навіть тимчасовий.
На молдавській стороні попадаєш на придністровський прикордонний пост - капітальний будинок, вівчарка, тільки автоматників не видно. Зразу навіює СРСР.
Але, з україснькими громадянами придністровці підкреслено коректні. У паспорт жодних відміток не ставлять, тільки записують тебе у спеціальний журнал (компів у них нема), вказуючи в ньому пункт призначення та номер авто. Зелена карта їх не цікавить.
Далі 50 км по Придністровю до Дубосар. Дорога такоїж якості, як і в Україні, але має широку обочину з твердого рунту, яка РІВНА і по ній можна йти 80 км/год (всі так і роблять, а з української сторони весь відрізок дороги від одеської траси до кордону має БОРДЮРИ, гарно порослі травою, обережно з обгонами. Правда обганяти немає кого).
Перед мостом через Дністер пост приндінстровського ДАЇ а-ля СРСР, а далі прикордонний пост (придністровський). Вся процедура офорлення на ньому полягає у дзвінку на пункт вїзду і звірки даних (номер паспорта та авто, місця призначення).
Далі, власне міст, через Дністер, який охороняється російськими миротворцями. На ньому не варто їхати швидше 30 км/год, як наказує знак, бо при вищій швидкості миротворці нервують, а у них там навіть БТРи є. За мостом різкий підйом і молдавський митний мобільний пост (знак, шлагбаум та вагончик). Перед мною стояв білоруський автобус, якого молдавани доглядали. У мене попросили тільки зелену карту, а побачивши її, побажали щасливої дороги.
Ще 30 км і Кишинів.
Дорога назад нічим особливим не відзначалася, хіба що я заблукав, і замість Дубосар попав майже в Тирасполь, довелося повертатися, що вилилося в зайві 140 км і 1,5 год. часу (у Молдавії зовсім відсутні будь-які вказівники напрямків, мабуть, сповідують принцип "чужі тут не їздять"), також простояв у пробці перед Києвом у звязку з аварією Автолюкса, про яку багато говорилося на початку цього тижня).
Підсумок - 1100 км та 70 л 92 бензину. (місцями на автобані туди йшов 120 км/год, вертаючись - 90 км/год).
Бензин у Молдавії дорожчий (92, правда румунський, - 4,40, але особливої різниці я не відчув). Бензозаправки, головним чином, Лукойл та Ромпетроль, але ціни на них ідентичні, що в Кишиневі, що за його межами. Важливо, при повороті з одеської траси на Молдавію варто мати, як мінімум 1/3 баку бензину, на цій дорозі заправки тільки дві - одна в Красних окнах і не факт, що працює, інша - при виїзді з Дубосар на міст через Дністер (ця круглодобова).
Покриття ГСМ по Молдавії усюди, з нашого боку за 20 км перед кордоном пропадає ЮМС, а 10 - зявляються молдавські оператори.
Курс гривня/лей 1/2,5, дол. США/лей - 1/12,6.
У Придністровї свої гроші - рублі із зображенням Суворова, інші гроші (гривні, дол., євро) беруть.
Думаю, що ця інформація може бути корисною відвідувачам форуму.
ПС. У Молдавії вже майже не залишилося радянських машин, зустрів дві Таврії та одну Дану, всі докорейської епохи. Інтерес викликав шильдик Автозаз-ДЕУ.
ППС. Нова інжекторна Лада 9-ка (чи як там її зараз називають пісял рестайлінгу) коштує в Молдавії з усіма податками 4 тис. євро, Авео -9 тис. євро.
Дорога туди:
Київ - Криве озеро (Миколаівська область) - нічого цікавого, куски неавтобанної одеської траси в перемішку з автобаном. Напружений рух до Білої Церки, далі, головним чином, дальнобійщики та одесити. Найцікавіше починається після повороту на стратегічну бетоку Воронеж-Кишинів. Це не дорога, це ж..а. Повертаючись назад у неділю засвітло по ній, я був шокований її "якістю".
Кордон проходив у Платоновому. Там машин немає зовсім, вся процедура зайняла 15 хв.
Треба мати зелену карту, її можна купити при вїзді на митницю, ціна на 15 днів 122 грн. (цю карту без різниці де купувати, чи в Києві, чи на кордоні, ціну її встановлює Моторбюро України, і вона єдина для всіх страхових компаній). Наші прикордонники крім закордонного паспорта (тільки по ньому вїзд в Молдавію, внутрішній не підходить) просять також техпаспорт, може бути навіть тимчасовий.
На молдавській стороні попадаєш на придністровський прикордонний пост - капітальний будинок, вівчарка, тільки автоматників не видно. Зразу навіює СРСР.
Але, з україснькими громадянами придністровці підкреслено коректні. У паспорт жодних відміток не ставлять, тільки записують тебе у спеціальний журнал (компів у них нема), вказуючи в ньому пункт призначення та номер авто. Зелена карта їх не цікавить.
Далі 50 км по Придністровю до Дубосар. Дорога такоїж якості, як і в Україні, але має широку обочину з твердого рунту, яка РІВНА і по ній можна йти 80 км/год (всі так і роблять, а з української сторони весь відрізок дороги від одеської траси до кордону має БОРДЮРИ, гарно порослі травою, обережно з обгонами. Правда обганяти немає кого).
Перед мостом через Дністер пост приндінстровського ДАЇ а-ля СРСР, а далі прикордонний пост (придністровський). Вся процедура офорлення на ньому полягає у дзвінку на пункт вїзду і звірки даних (номер паспорта та авто, місця призначення).
Далі, власне міст, через Дністер, який охороняється російськими миротворцями. На ньому не варто їхати швидше 30 км/год, як наказує знак, бо при вищій швидкості миротворці нервують, а у них там навіть БТРи є. За мостом різкий підйом і молдавський митний мобільний пост (знак, шлагбаум та вагончик). Перед мною стояв білоруський автобус, якого молдавани доглядали. У мене попросили тільки зелену карту, а побачивши її, побажали щасливої дороги.
Ще 30 км і Кишинів.
Дорога назад нічим особливим не відзначалася, хіба що я заблукав, і замість Дубосар попав майже в Тирасполь, довелося повертатися, що вилилося в зайві 140 км і 1,5 год. часу (у Молдавії зовсім відсутні будь-які вказівники напрямків, мабуть, сповідують принцип "чужі тут не їздять"), також простояв у пробці перед Києвом у звязку з аварією Автолюкса, про яку багато говорилося на початку цього тижня).
Підсумок - 1100 км та 70 л 92 бензину. (місцями на автобані туди йшов 120 км/год, вертаючись - 90 км/год).
Бензин у Молдавії дорожчий (92, правда румунський, - 4,40, але особливої різниці я не відчув). Бензозаправки, головним чином, Лукойл та Ромпетроль, але ціни на них ідентичні, що в Кишиневі, що за його межами. Важливо, при повороті з одеської траси на Молдавію варто мати, як мінімум 1/3 баку бензину, на цій дорозі заправки тільки дві - одна в Красних окнах і не факт, що працює, інша - при виїзді з Дубосар на міст через Дністер (ця круглодобова).
Покриття ГСМ по Молдавії усюди, з нашого боку за 20 км перед кордоном пропадає ЮМС, а 10 - зявляються молдавські оператори.
Курс гривня/лей 1/2,5, дол. США/лей - 1/12,6.
У Придністровї свої гроші - рублі із зображенням Суворова, інші гроші (гривні, дол., євро) беруть.
Думаю, що ця інформація може бути корисною відвідувачам форуму.
ПС. У Молдавії вже майже не залишилося радянських машин, зустрів дві Таврії та одну Дану, всі докорейської епохи. Інтерес викликав шильдик Автозаз-ДЕУ.
ППС. Нова інжекторна Лада 9-ка (чи як там її зараз називають пісял рестайлінгу) коштує в Молдавії з усіма податками 4 тис. євро, Авео -9 тис. євро.