Twin
07.03.2010, 02:06
Славутою 2004 р.в. двічі за рік з'їздив по маршруту Сумська обл. - м. Гент (Бельгія), тобто 2600 км в одну сторону. Мотивація поїздки: я працюю в університеті і треба було підготувати плацдарм для переїзду сім"ї; вся інфраструктура в Бельгії розрахована на наяавність машини, а оскільки за 5 років із Славутою не було проблем при подорожах на 600 км, то і вирішив їхати ще на далі. Також в інеті вичитав, що якийсь герой вже їздив в Данію Славутою. Загальний пробіг на квітень 2009 р. 45 т.км (зараз 60т.км), останні два планових ТО проводив сам.
Перша поїздка сталася у квітні 2009, їхав сам, віз речі. Задні сидіння були складені, салон завалений барахлом. Третина речей були "різне" для 4-річного сина. Їхав за кордон машиною перший раз, жипіес не було з собою, була карта і дороговкази на шляхах. Пройшов з Києва до порогу будинку в Бельгії за 42години, це 2300 км.
За 15 км до кордону даїшники піймали на "фару" - то була плата за користування українськими "автобанами", 300 грн (35 евро) - це дорожче вийшло ніж за всі наступні платні ділянки Польщею. Звісно була куплена страховка "зелена карта" на 3 місяці, але її ніхто на кордоні не перевіряв. Польський кордон перетнув пізно ввечері (22:00). Польські прикордонники не могли розпізнати марку, питали то є Вольво :)? Славуту не плутають з Ладами, питали люди потім на на шляху на заправках і колеги в універі: "то є Форд, Сітроен :)"? Однозначно всі бачили в ній старий дизайн, але сірий металік надає машині новизни.
Першу ніч спав на польскій заправці у спальному мішку прямо в машині. А в другу ніч вже добрався додому (близько 3 ночі). Останні 50 км було дуже важко, починав спати з відкритими очима. Якби більше залишалося, то точно зупинився би поспати. Німецькми автобанами їхав від заправки до заправки, тобто весь бак, приблизно 500 км, 15-20 хв. передишка і далі. Німеччину перетнув десь за 12 годин (можу помилятися трохи - не було цілі фіксувати чек-поінти, треба було доїхати якнайшвидше). Якщо не враховувати перерви на заправках то машина йшла 110-120 на автобанах протягом 16 годин (враховуючи в Голандіії також). Проблем не було ніяких.
Цікавість інших водіів до машини була і залишається великою - адже вони не можуть ідентифіквати марку, голови вивертають, доганяють, їдуть слідом або збоку роздивляються секунд 5 і мчать далі.
Наступна поїздка Гент -Кролевець (Сумська обл.)-Гент сталася в вересні-жовтні 2009 р. Їхав у відпустку із сім"єю, був уже жипіес гармін, ночували 2 ночі в придорожніх готелях Німеччини, Польщі (по 50-55 евро за 2-місні номери, із сніданком, якість готелів чудова) та перед кордоном у Володимирі-Волинському ( відремонтований готель Волинь, 240 грн. номер з великим 2 місним ліжком, без сніданку). На шляху з України, пізно ввечері в Німеччині близко гір Татр машина йшла декілка годин по цих самих горах в шквальному дощі. Було дуже важко тримати динаміку спуск/підйом в обмеженій видимості, а дружині було дуже страшно (як потім зізналась). Жипіес і машина в таких умовах працювали бездоганно (хоча ми в дощових хмарах були). Цього разу з України взяв деякі запчатини про-запас, щітки генератора, поміняв бензонасос на плунжерний, датчик Хола, ВВ котушку і т.п. "аж" на 700 грн. (смішно по місцевим цінам, де плановий ТО мінімум 300 евро).
Зараз, експлуатую машину в Бельгії, на нашій "зеленій карті". По правилам місцевим машину треба б було зарєструвати після 3-х місяців експлуатації, що можна зробити пройшовши тех. контроль. Місцеві механіки (офіційні СТО) проглянувши машину візуально заявили що вона може легко пройти ТО, адже катаються тут місцеві на реально убитих ржавих 15-20 річних опелях і фольксах, гнилих вже по 200-300 т.км. У мого знайомого бельгійця, аспіранта, така є, Опель астра 20 років, дизель, масла жере жуть скільки - і нічого проходить ТО... Але найімовірноше, що я поверну все ж таки Славуту в Україну через пару місяців, і якщо продовжать контракт, треба буде купити якусь знайому Європі марку.
Натхненний поведінкою машини, я навіть запропонував PR відділу АвтоЗАЗ включити даний досвід в рекламу авто, але вони відмовили, мотивуючи малорентабельністю Славут і відсутністю проблем з продажем.
До поїздки я будувався в Україні і частенько перевозив по 200 кг цементу в багажнику на відстань до 15 км, три з яких, по грунтовці з пагорбами висотою до 50 м. Амортизатори ще стоять до цих пір "рідні", пружини цілі хоча з"явився стукіт в задній стійці (тема уже обговорються на іншій гілці).
Прикрий випадок: якось машина стояла тут, в Бельгії, на публічній стоянці (безплатно) біля зал. вокзалу, а я затримався на вечірці до півночі - якись місцеві олухи вирвали дзеркала, падлюки. Тому трохи напружив родичів вислали з України нові (35 грн./шт.)+ посилка 100 грн. Для порівняння, одне б/у дзеркало пежо 206, або ланоса тут коштує від 25 евро. 4 роки Славута ночувала в Києві на вулиці без сигналізації і вандалів не зустріла, а тут , мля, Єуропа...
Багато цікавого про їхні звички тут я ще розкажу пізніше, наприклад, що малі діти в дит. садочках не миють руки перед їжею після пісочниці і туалету (вихователі не хочуть втрачати час) в деяких садочках нема навіть умивальників; в пік епідемії свин. грипу у жовтні 2009 тут діагностували 80тис.(!) захворівших на свин. грип в тиждень (!) і 240 тис./тижд. інших ГРЗ - і ні в одній школі карантину не оголошували (хоча були смерт. випадки, я ососбисто говорив з директрисою); діти з дитинства їдять сендвічі і основна хвороба в суспільстві - діабет; молоко в дит. садках стали давати тільки 2 роки тому, до того давали Кока-колу...Про екномію теплової енергії ніхто не чув (я питав у багатьох місцевих про когенераційні установки - не могли навть повторити що то є) а діри між рамами склопакетів і стінами до 5 мм(!) у пристойних котеджах з ландшафтним дизайном, озерцями з рибками і т.п., температура 16оС в житлі вважається за норму (бо неможливо нагріти дірявий будинок за адекватні гроші); швидку допомогу викликають тільки коли вже не сила йти або вмираеш, дитину з температуруою 40 повинен сам доставити до лікаря (машина, автобус, велосипед чим хочеш), нерухомість дуже дорога і не нуже якісна як на ті гроші, ми будуємо краще в Україні...Цивілізація, мля...З іншого боку є багато позитиву.
Деякі інші фото з коментарями за посиланням: http://www.tavria.org.ua/gallery/thumbnails.php?album=951.
Привіт землякам з Сумщини, Слава Україні!
Отже продовжую.
Система дошкільної освіти.
Колега бельгієць (дружина - француженка) розповідав, що дитинку в пологовому будинку заразили стафілококом (як і у нас часто) і лікували досить довго. Місцеві мами-папи дітьми сильно не "заморочуються" в плані догляду за ними. На даний момент у 100% випадків, які я спостерігав, дитину здають в яселькі з 3-х місяців. Вартість 20-24 евро день + дит. суміш, памперси. Тобто груддю мами діток не кормлять, вибирають роботу чи просто релакс (ходять по магазинам). У 5-ти місячну дитину цього ж бельгійця в ясельках заразили вірусною ангіною, що перейшла в запалення легенів та двосторонній отит (запалення вух), тиждень була висока температура. Лікували капельницею, причому амбулаторно (привозили-відвозили) - цивілізація... Коли я спитав, чи прводять дезинфекцію в ясельках, наприклад кварцюванням, папаша (освіта вища напівтехнічна) зразу ж почав щось нести про Чорнобиль і мої фобії. На той момент я вже розумів, що випадок захворювання такої малої дитини є правилом для Бельгії, бо з санітарією у них в СВІДОМОСТІ великі проблеми. 3 версня пішов я в дит. садочок (школа по місцевому) домовлятися. Найновіша школа вже була наповнена, тому запропонували менше відділення, на 60 дітей (3 групи по віку з 2,5 по 6 років). Будівля стара цегляна, дітки одні бельгійці, 1 жовтої раси. Директор та виховательки дуже ввічливі, розмовляють англійською (що важливо, т.я. в Німеччині чи Франції англійську дуже не люблять, бо вважають себе самодостатніми) показали кімнати, туалет, типу спортзал. Коли спитав за миття рук до їди після туалету чи прогулянки - питання поставило їх у ступор, відповідь була: "якщо треба, то може помити у цій раковині (для дорослих - тобто високо, господарча і в ній стояло відро і шваброчка). Як вияснилося пізніше, в іншому садочку при більшій школі, діткам до 6 років руки не миють бо вчителька не може виділити їм кожному часна це (нема нянечкі, методиста, хореографа є оддна вчителька на групу, з/п 1000 - 1300 євро). Ну і плюс нема фізично дитячих умивальників. Миють руки тільки старші дітки, яких дома навчили. Отаке. За їхньою статистикою, різними ГРЗ і кишковими розладами найчастіше хворіють саме дітки до 5 років. Ще б пак! Не залежно від погодних умов, діте йне перевдягають у приміщенні, тобто зимою до -5 морозу, діти гуляють по 30-40 хвю на вулиці після того як у теплому одязі впотівають у класі. Більше того, у всіх дит. садках - не сплять, нема актового залу, піаніно,шкафчиків для одягу (крючки на дошках в коридорі) у переважній більшості садочків нема харчоблоку, де б готовули гарячий обід, рекомендують давати сендвічі діткам (!) бо так зручно. Розклад у них також "цивілізований": початок 8:30 (дитина повинна бути нагодована вдома), 10:00 перекус печивом після прогулянки, 11:30 кінець (батьки повинні забрати на обід) або можна замовити гарячий обід (у судочку із спіненого ПП проста їжа, картопля, щось смажене, салатик, супчик з пакета) коштує 5 евро.,+ 0.9 евро/годин. школі за догляд на час обіду до 13:15. Далі друга половина дня, до 15:30. Далі повинен забрати, або всіх незабраних діток звозять автобусом у якесь одне місце де за ними подивляться до 18:00 за 1.8 євро ./год. В цілому система не розрахована на працюючих батьків. Наш звичайний садочок в Україні - це рівень місцевого приватного, який по ціні не можуть собі дозволити не тільки місцеві (в універі ніхто не може,хоча з/п вище середньої) а й американці, що працюють на свої корпорації тут (читав на форумах). "Чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь" - дядько знав що казав.
Перша поїздка сталася у квітні 2009, їхав сам, віз речі. Задні сидіння були складені, салон завалений барахлом. Третина речей були "різне" для 4-річного сина. Їхав за кордон машиною перший раз, жипіес не було з собою, була карта і дороговкази на шляхах. Пройшов з Києва до порогу будинку в Бельгії за 42години, це 2300 км.
За 15 км до кордону даїшники піймали на "фару" - то була плата за користування українськими "автобанами", 300 грн (35 евро) - це дорожче вийшло ніж за всі наступні платні ділянки Польщею. Звісно була куплена страховка "зелена карта" на 3 місяці, але її ніхто на кордоні не перевіряв. Польський кордон перетнув пізно ввечері (22:00). Польські прикордонники не могли розпізнати марку, питали то є Вольво :)? Славуту не плутають з Ладами, питали люди потім на на шляху на заправках і колеги в універі: "то є Форд, Сітроен :)"? Однозначно всі бачили в ній старий дизайн, але сірий металік надає машині новизни.
Першу ніч спав на польскій заправці у спальному мішку прямо в машині. А в другу ніч вже добрався додому (близько 3 ночі). Останні 50 км було дуже важко, починав спати з відкритими очима. Якби більше залишалося, то точно зупинився би поспати. Німецькми автобанами їхав від заправки до заправки, тобто весь бак, приблизно 500 км, 15-20 хв. передишка і далі. Німеччину перетнув десь за 12 годин (можу помилятися трохи - не було цілі фіксувати чек-поінти, треба було доїхати якнайшвидше). Якщо не враховувати перерви на заправках то машина йшла 110-120 на автобанах протягом 16 годин (враховуючи в Голандіії також). Проблем не було ніяких.
Цікавість інших водіів до машини була і залишається великою - адже вони не можуть ідентифіквати марку, голови вивертають, доганяють, їдуть слідом або збоку роздивляються секунд 5 і мчать далі.
Наступна поїздка Гент -Кролевець (Сумська обл.)-Гент сталася в вересні-жовтні 2009 р. Їхав у відпустку із сім"єю, був уже жипіес гармін, ночували 2 ночі в придорожніх готелях Німеччини, Польщі (по 50-55 евро за 2-місні номери, із сніданком, якість готелів чудова) та перед кордоном у Володимирі-Волинському ( відремонтований готель Волинь, 240 грн. номер з великим 2 місним ліжком, без сніданку). На шляху з України, пізно ввечері в Німеччині близко гір Татр машина йшла декілка годин по цих самих горах в шквальному дощі. Було дуже важко тримати динаміку спуск/підйом в обмеженій видимості, а дружині було дуже страшно (як потім зізналась). Жипіес і машина в таких умовах працювали бездоганно (хоча ми в дощових хмарах були). Цього разу з України взяв деякі запчатини про-запас, щітки генератора, поміняв бензонасос на плунжерний, датчик Хола, ВВ котушку і т.п. "аж" на 700 грн. (смішно по місцевим цінам, де плановий ТО мінімум 300 евро).
Зараз, експлуатую машину в Бельгії, на нашій "зеленій карті". По правилам місцевим машину треба б було зарєструвати після 3-х місяців експлуатації, що можна зробити пройшовши тех. контроль. Місцеві механіки (офіційні СТО) проглянувши машину візуально заявили що вона може легко пройти ТО, адже катаються тут місцеві на реально убитих ржавих 15-20 річних опелях і фольксах, гнилих вже по 200-300 т.км. У мого знайомого бельгійця, аспіранта, така є, Опель астра 20 років, дизель, масла жере жуть скільки - і нічого проходить ТО... Але найімовірноше, що я поверну все ж таки Славуту в Україну через пару місяців, і якщо продовжать контракт, треба буде купити якусь знайому Європі марку.
Натхненний поведінкою машини, я навіть запропонував PR відділу АвтоЗАЗ включити даний досвід в рекламу авто, але вони відмовили, мотивуючи малорентабельністю Славут і відсутністю проблем з продажем.
До поїздки я будувався в Україні і частенько перевозив по 200 кг цементу в багажнику на відстань до 15 км, три з яких, по грунтовці з пагорбами висотою до 50 м. Амортизатори ще стоять до цих пір "рідні", пружини цілі хоча з"явився стукіт в задній стійці (тема уже обговорються на іншій гілці).
Прикрий випадок: якось машина стояла тут, в Бельгії, на публічній стоянці (безплатно) біля зал. вокзалу, а я затримався на вечірці до півночі - якись місцеві олухи вирвали дзеркала, падлюки. Тому трохи напружив родичів вислали з України нові (35 грн./шт.)+ посилка 100 грн. Для порівняння, одне б/у дзеркало пежо 206, або ланоса тут коштує від 25 евро. 4 роки Славута ночувала в Києві на вулиці без сигналізації і вандалів не зустріла, а тут , мля, Єуропа...
Багато цікавого про їхні звички тут я ще розкажу пізніше, наприклад, що малі діти в дит. садочках не миють руки перед їжею після пісочниці і туалету (вихователі не хочуть втрачати час) в деяких садочках нема навіть умивальників; в пік епідемії свин. грипу у жовтні 2009 тут діагностували 80тис.(!) захворівших на свин. грип в тиждень (!) і 240 тис./тижд. інших ГРЗ - і ні в одній школі карантину не оголошували (хоча були смерт. випадки, я ососбисто говорив з директрисою); діти з дитинства їдять сендвічі і основна хвороба в суспільстві - діабет; молоко в дит. садках стали давати тільки 2 роки тому, до того давали Кока-колу...Про екномію теплової енергії ніхто не чув (я питав у багатьох місцевих про когенераційні установки - не могли навть повторити що то є) а діри між рамами склопакетів і стінами до 5 мм(!) у пристойних котеджах з ландшафтним дизайном, озерцями з рибками і т.п., температура 16оС в житлі вважається за норму (бо неможливо нагріти дірявий будинок за адекватні гроші); швидку допомогу викликають тільки коли вже не сила йти або вмираеш, дитину з температуруою 40 повинен сам доставити до лікаря (машина, автобус, велосипед чим хочеш), нерухомість дуже дорога і не нуже якісна як на ті гроші, ми будуємо краще в Україні...Цивілізація, мля...З іншого боку є багато позитиву.
Деякі інші фото з коментарями за посиланням: http://www.tavria.org.ua/gallery/thumbnails.php?album=951.
Привіт землякам з Сумщини, Слава Україні!
Отже продовжую.
Система дошкільної освіти.
Колега бельгієць (дружина - француженка) розповідав, що дитинку в пологовому будинку заразили стафілококом (як і у нас часто) і лікували досить довго. Місцеві мами-папи дітьми сильно не "заморочуються" в плані догляду за ними. На даний момент у 100% випадків, які я спостерігав, дитину здають в яселькі з 3-х місяців. Вартість 20-24 евро день + дит. суміш, памперси. Тобто груддю мами діток не кормлять, вибирають роботу чи просто релакс (ходять по магазинам). У 5-ти місячну дитину цього ж бельгійця в ясельках заразили вірусною ангіною, що перейшла в запалення легенів та двосторонній отит (запалення вух), тиждень була висока температура. Лікували капельницею, причому амбулаторно (привозили-відвозили) - цивілізація... Коли я спитав, чи прводять дезинфекцію в ясельках, наприклад кварцюванням, папаша (освіта вища напівтехнічна) зразу ж почав щось нести про Чорнобиль і мої фобії. На той момент я вже розумів, що випадок захворювання такої малої дитини є правилом для Бельгії, бо з санітарією у них в СВІДОМОСТІ великі проблеми. 3 версня пішов я в дит. садочок (школа по місцевому) домовлятися. Найновіша школа вже була наповнена, тому запропонували менше відділення, на 60 дітей (3 групи по віку з 2,5 по 6 років). Будівля стара цегляна, дітки одні бельгійці, 1 жовтої раси. Директор та виховательки дуже ввічливі, розмовляють англійською (що важливо, т.я. в Німеччині чи Франції англійську дуже не люблять, бо вважають себе самодостатніми) показали кімнати, туалет, типу спортзал. Коли спитав за миття рук до їди після туалету чи прогулянки - питання поставило їх у ступор, відповідь була: "якщо треба, то може помити у цій раковині (для дорослих - тобто високо, господарча і в ній стояло відро і шваброчка). Як вияснилося пізніше, в іншому садочку при більшій школі, діткам до 6 років руки не миють бо вчителька не може виділити їм кожному часна це (нема нянечкі, методиста, хореографа є оддна вчителька на групу, з/п 1000 - 1300 євро). Ну і плюс нема фізично дитячих умивальників. Миють руки тільки старші дітки, яких дома навчили. Отаке. За їхньою статистикою, різними ГРЗ і кишковими розладами найчастіше хворіють саме дітки до 5 років. Ще б пак! Не залежно від погодних умов, діте йне перевдягають у приміщенні, тобто зимою до -5 морозу, діти гуляють по 30-40 хвю на вулиці після того як у теплому одязі впотівають у класі. Більше того, у всіх дит. садках - не сплять, нема актового залу, піаніно,шкафчиків для одягу (крючки на дошках в коридорі) у переважній більшості садочків нема харчоблоку, де б готовули гарячий обід, рекомендують давати сендвічі діткам (!) бо так зручно. Розклад у них також "цивілізований": початок 8:30 (дитина повинна бути нагодована вдома), 10:00 перекус печивом після прогулянки, 11:30 кінець (батьки повинні забрати на обід) або можна замовити гарячий обід (у судочку із спіненого ПП проста їжа, картопля, щось смажене, салатик, супчик з пакета) коштує 5 евро.,+ 0.9 евро/годин. школі за догляд на час обіду до 13:15. Далі друга половина дня, до 15:30. Далі повинен забрати, або всіх незабраних діток звозять автобусом у якесь одне місце де за ними подивляться до 18:00 за 1.8 євро ./год. В цілому система не розрахована на працюючих батьків. Наш звичайний садочок в Україні - це рівень місцевого приватного, який по ціні не можуть собі дозволити не тільки місцеві (в універі ніхто не може,хоча з/п вище середньої) а й американці, що працюють на свої корпорації тут (читав на форумах). "Чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь" - дядько знав що казав.