Тильберт
11.11.2018, 08:48
Сообщение: Веселые картинки - девятый сезон (http://tavria.org.ua/forum/showthread.php?p=3682498)
Пользователь: masster (http://tavria.org.ua/forum/member.php?u=4325)
Нарушение: Буквы в картинках
Баллов: 2
Примечание администрации:
Сообщение для пользователя:
Оригинал сообщения: http://cdn-tn.fishki.net/26/upload/post/2018/11/09/2762332/1554d9be2ec29cfcd25e78bb1dfb194e.jpgДумаєш хтось знає що це? Хоча лайків наставили:D.
Вже і в гуглі майже немає картинок. Це штекер від телефонної станції. 50 років тому, щоб подзвонити, ви просто знімали трубку і чекали, коли вам відповість телефоністка. Їй ви називали номер, з яким вона вас мала з'єднати. Цих номерів було до сотні, а частіше значно менше, бо не поміщалися на панелі. І от телефоністка для з'єднання вас з потрібним номером, мала ваш штекер вставити в відповідне гніздо. При цьому вона могла вільно чути вашу розмову, і як правило і робила це, щоб впевнитись, що з'єднання відбулося, і що ви чуєте один одного. Оскільки номерів було не багато, і всі знали одне одного, то звичайно називали не номер, з ким треба з'єднати, а просто-мені батька, або там-Васю:D. Мені навіть довелося дитиною "допомагати" включати штекери. Цікавооо було.
Штекери стирчать зі столу. Їхні дроти, намотані на підпружинені катушки. Як зараз дріт на пилосмоці.
Порахуйте, скільки одночасно, могло відбуватися розмов-не більше, ніж штекерів. При цьому , частина зних, була не придатна для розмов, бо через них йшов тріск, шум, їх знали і не використовували. З відси і фраза-всі лінії зайняті, та-Алло баришня!
https://comps.canstockphoto.com/original-raf-telephone-switchboard-stock-images_csp0554145.jpg
Пользователь: masster (http://tavria.org.ua/forum/member.php?u=4325)
Нарушение: Буквы в картинках
Баллов: 2
Примечание администрации:
Сообщение для пользователя:
Оригинал сообщения: http://cdn-tn.fishki.net/26/upload/post/2018/11/09/2762332/1554d9be2ec29cfcd25e78bb1dfb194e.jpgДумаєш хтось знає що це? Хоча лайків наставили:D.
Вже і в гуглі майже немає картинок. Це штекер від телефонної станції. 50 років тому, щоб подзвонити, ви просто знімали трубку і чекали, коли вам відповість телефоністка. Їй ви називали номер, з яким вона вас мала з'єднати. Цих номерів було до сотні, а частіше значно менше, бо не поміщалися на панелі. І от телефоністка для з'єднання вас з потрібним номером, мала ваш штекер вставити в відповідне гніздо. При цьому вона могла вільно чути вашу розмову, і як правило і робила це, щоб впевнитись, що з'єднання відбулося, і що ви чуєте один одного. Оскільки номерів було не багато, і всі знали одне одного, то звичайно називали не номер, з ким треба з'єднати, а просто-мені батька, або там-Васю:D. Мені навіть довелося дитиною "допомагати" включати штекери. Цікавооо було.
Штекери стирчать зі столу. Їхні дроти, намотані на підпружинені катушки. Як зараз дріт на пилосмоці.
Порахуйте, скільки одночасно, могло відбуватися розмов-не більше, ніж штекерів. При цьому , частина зних, була не придатна для розмов, бо через них йшов тріск, шум, їх знали і не використовували. З відси і фраза-всі лінії зайняті, та-Алло баришня!
https://comps.canstockphoto.com/original-raf-telephone-switchboard-stock-images_csp0554145.jpg