«Взгляд упал на терминал оплаты. Ну терминал как терминал. Но справа в верхнем углу красуется иконка. Подошли поближе и были в легком шоке. Значит теперь в данном терминале я могу поставить свечку за здравие и упокой и так же заказать молитву. Оплатив 50рублей. Обалдеть! И смех и грех как говорится… «, – написала россиянка Екатерина Комова на своей страничке в «ВКонтакте». http://nbnews.com.ua/ru/img/text/6a/...0153461918.jpg
Терминал, согласно опубликованным фотографиям, позволяет заказать молебен о здравии, панихиду, а также поставить свечи. Стоимость молитвы за пять человек – 50 рублей.
«В храме в честь преподобного Сергия Радонежского в Мстихино будут совершать богослужения о вас и ваших близких. Усилим нашу молитву о близких, больных, детях, сиротах, вдовах!», – говорится в аннотации к услуге от имени настоятеля храма иерея Василия Ладна.
Не только в РПЦ роскошь любят. Главу Киевского патриархата Филарета, походу, жаба задавила, глядя на своих российских коллег... Ну никак не хотят служители православной церкви передвигаться на транспорте, который был у их непосредственного руководителя!
Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло, схоже, продає той самий маєток під Києвом. Точної адреси в оголошенні немає, але на фото будинок один в один з тим, який я вперше знайшов і зняв в далекому 2012-му. Тоді владика так і не покликав нас в гості, але тепер можна оцінити не тільки екстер'єр, а й інтер'єр. Ціна на сайті: 34 190 000 грн або 1 300 000 $ ", - розповів журналіст.
— Святой отец, сил больше нет. Денег не хватает, детей надо поднимать. Не знаю, как жить дальше… И кушать вкусно хочется и одеваться хорошо.
— Это всё искушения от дьявола! Смиритесь с тем, что есть. И терпите.
— Святой отец я видела у вас во дворе очень шикарные большие машины…
Священник, перебивая:
— Вы всё верно подметили! А знаете, какой расход у них? Литров 20−25. И мы тоже терпим! А куда деваться?
Если бог против супружеской измены, тогда почему он зачал своего ребенка с замужней женщиной?
Потому что он зачал непорочно, то есть безгрешно, а не тыкал окаянным отростком в живую рабу свою, как мы с Вами.
Greep
15.11.2016 17:26
Цитата:
Сообщение от Андрей Олегович
(Сообщение 3459286)
Потому что он зачал непорочно, то есть безгрешно, а не тыкал окаянным отростком в живую рабу свою, как мы с Вами.
Тьолка залетела от не пойми кого, и видать так виртуозно навстёгивала мужу с эректильной дисфункцией, такую басню сочинила знатную, больше 2кЛет аукается...
Kino
15.11.2016 23:18
Цитата:
Сообщение от Greep
(Сообщение 3459115)
Если бог против супружеской измены, тогда почему он зачал своего ребенка с замужней женщиной?
Торжественная интронизации Иисуса Христа прошла в Храме Божьего милосердия в присутствии президента Польши Анджея Дуды и множества паломников. Об этом сообщила Gazeta.pl.
Идея коронации Иисуса появилась в первой половине XX века. Польская медсестра Розалия Целакувна слышала голоса, которые рассказали ей, что Иисус требует от польских властей конкретных, строго описанных действий. Одним из них было признание его королем Польши. Это было необходимое условие для спасения страны в условиях приближающейся войны.
Ранее епископат Польши считал идею интронизации Христа королем Польши не только иллюзорной, но и достаточно опасной. Однако по прошествии нескольких лет польский епископат все-таки принял решение осуществить церемонию.
_basil_
22.11.2016 15:56
Как-то не помню, было тут, или нет, но, поняв, что многие не в курсе краткого содержания сотворения мира, решил сюда занести...
Внутри - Собсно:
Остап Вишня
ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ
(Наукова праця. Власне, науково-популярна)
--------------------------------------
Раніш на землі не було нічого. Власне, не «на землі» не було нічого, а взагалі не було нічого... І землі не було. Порожньо скрізь було... Ну, ні вийти тобі нікуди, ні виїхати...
Був бог... Сам господь Саваоф... Де він був — невідомо... Але був... Був він ніде... Тоді не було нічого, а на цьому нічого сидів бог... Літав... Де літав — невідомо... Бо тоді повітря не було... Але літав, бо на те він бог... А раз він бог, значить, він міг літати, хоч і ніде було літати... Літав-літав, бо, куди не подивиться, — темно... Чорно скрізь... Хоч і того «скрізь» не було, бо не було нічого... Темно богові, хоч тоді й темноти не було, бо темнота з'явилась тоді, коли вже взнали про світло... Порожньо було, хоч і порожнеча з'явилась тоді, коли вже знали про непорожнє...
Одне слово, остогидло богові літати в чомусь, чого не було... Подивиться б, де літаєш, — не можна, бо нема на що дивитись, а дивитись хочеться, хоч і хотіння тоді не було... Становище безпорадне, хоч і становища тоді не було.
Озирнувсь бог на всі боки, хоч і боків тоді ніяких не було...
Одне слово, як гаркне бог:
— Хай буде ясно!
Це був перший день, хоч і днів тоді не було. І стало ясно... Ясно-ясно...
Подививсь бог — ясно... А не видко нічого, бо ні на що було дивитись... Дививсь-дививсь бог...
— Що ж, — мовить, — і далі літати?! Крила болять, хоч і крил у його не було...
— Треба, — говорить, — квартирю собі шукать!.. А де її найдеш? Житловідділів тоді не було... І, ти, лиха година! Та як гаркне:
— Хай буде небо! Хай буде твердь! Як закрутилось-закрутилось-закрутилссь (хоч і крутитись не було чому), і викрутилось небо... Викрутилось і повисло вгорі, хоч і гори тоді не було... Викрутилась і земля. Твердь!
Полетів тоді бог на небо, сів (хоч і сідати було ні на чому), погладив бороду й каже:
— Ну, тепер справа на всі сто відсотків піде.
— Ану, — говорить, — земля — праворуч, а вода — ліворуч! (Хоч і води тоді не було)... Відокремив він воду від землі...
— Ану, — говорить, — земле, рости рослини різні! Як попер спориш, як попер із землі подорожник! Почали дуби, ясенки, берези рости... Ростуть, і ростуть, і ростуть. І досі ростуть... І сонця нема, а вони ростуть...
— Ростете?— питає бог... — То ж бо то й є! Ну, не турбуйтесь — зараз сонце буде! І місяць зараз буде! І зірки будуть!
Махнув бог рукою — справді:
Як засяяло сонце, заблистів місяць, замерехтіли зірки...
Було це вночі (хоч і ночі тоді не було), а сонце світить, і місяць світить, і зірки світять...
Взагалі такого бог наробив, що й досі дивно.
Це був уже четвертий день.
Рахував бог, хоч і чисел тоді не було...
На п'ятий день устав бог, дивиться — води сила, ліси повиростали і хоч би тобі одна рибка, і хоч би тобі одна пташка...
Хвилин через п'ять як вдарила риба, як затьохкав курський соловей. «Закувала та сива зозуля», «Ой сів пугач на могилі», «Летить галка через балку», «Кряче ворон»... Одне слово, риба й птиця пішла...
Шостого дня сидить бог і думає:
«Все є! А людей нема!.. І звірів нема! Хто ж мені свічки ліпитиме? Хто ж мені молебні правитиме?»
Махнув рукою — побігли різні звірята!
А потім ухопив шмат глини, плюнув, замісив, зліпив чоловіка, дунув на нього... Чхнула перша людина та зразу:
— «Слава в вишніх богу!» Здравія желаю, ваше превосходительство!
—— Ні, — говорить бог, — так мене не величай!.. Царських генералів так величатимеш, а мені співай:
«Святий боже, святий кріпкий!..» Лягай, Адаме!
Ліг Адам.
Ухопив бог Адама за ребро... Смикнув... Висмикнув ребро — дунув.
— Получай Єву! А я ляжу спати! Цілий сьомий день проспав бог. А на восьмий день устав, подививсь, похитав головою :
— Ох і наробив же!..
Оце й уся історія про походження світу... Не нова вона, правда, але її останніми часами забувати почали.
Я нагадав-Нагадав для того, щоб не забували... Бо скоро страшний суд, і неприємно буде смажитись на сковороді за те, що забули найголовніші божі справи. Бо все, що бог робив потім, — юринда проти його перших ділов, якими він так прославивсь завжди, нині, повсякчас і на віки вічні. Амінь...
