Эффект плацебо (рас. лат. placebo — поправляюсь, удовлетворяю) — внешне положительный лечебный эффект, который связан с авторитетом врачей, с авторитетом лекарств и степенью самовнушения сознания или подсознания пациента.
Плацебо (назва походить від Пс. 114:9 лат. Placebo Domino in regione vivorum) — фізіологічно інертна речовина, що використовується у якості лікарського засобу, позитивний лікувальний ефект якого пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями пацієнта. Крім того, терміном «ефект плацебо» називають саме явище не медикаментозного впливу, не лише препарату, а й, наприклад, імітації деякої лікувальної процедури. В якості речовини для плацебо часто використовують лактозу. Ступінь вияву ефекту плацебо залежить від схильності людини до навіювання та зовнішніх обставин під час «лікування», наприклад, від розмірів та кольору таблетки, довіри до лікаря, авторитета клініки.
Вперше згадане у медичному сенсі у XVIII столітті.
Використовується як контрольний препарат у клінічних випробуваннях нових лікарських препаратів, у процедурі кількісної оцінки ефективності ліків. Одній групі піддослідних дають препарат, що тестується, перевірений на тваринах, а іншій — плацебо. Ефект від застосування препарату має достовірно перевищувати ефект плацебо, щоб препарат вважався діючим.
Плацебо використовується також для вивчення ролі навіювання у дії лікарських препаратів.
Типовий рівень позитивного ефекту плацебо у клінічних випробуваннях у середньому складає 5-10 %, при цьому його сила залежить від виду захворювання. Під час проведення більшості випробувань виявляється і негативний плацебо-ефект (ефект ноцебо): 1-5 % пацієнтів відчувають деякий дискомфорт від прийому плацебо (хворий вважає, що у нього алергія тощо).
проще говоря - главное верить что оно работает, тогда эфект будет :)
|
