ось і добігає кінця черговий робочий тиждень. комусь він приніс радісні моменти життя, комусь - деякі розчарування. але тим не менше, факт є фактом - тиждень поступово закінчується, щосекунди, по краплині, зникає - немов пісок в пісочному годиннику, забираючи з собою у небуття, у вічність наші думки, нашу пристрасть, наше життя. здається, немов ось ніби тільки що ми радісно відчиняли двері нашої праці в понеділок, повні енергії, наснаги, амбіційних планів, очікувань та сподівань - і ось тепер вже наче й не було його, цього тижня, лишилися дрібні крихти. і саме тому ми повинні зараз запитати самі в себе - що приніс нам цей тиждень, чого досягли ми для себе, оточуючих нас колег, роботодавця та Держави? Якими досягненнями цього тижня можемо пишатися, а де й проявилась лінь та вилізли недоліки? тому обов"язково маємо присвятити вихідні наполегливій праці над собою, роботою над своїми помилками, аналізом причин їх виникнення та шляхів унеможливлення в майбутньому. адже почуття цілковитої самовідданості своїй праці, досягнення своєю працею максимально можливого прибутку роботодавцеві - то є найвище почуття в світі, порівнятися з котрим не може ніщо. тільки праця, і ніщо, крім праці, не може зробити людину Людиною, не здатне принести їй щастя та задоволення. Тому скажемо тверде "НІ!" ліності та коварним проявам підступного бажання відпочинку. адже наші люди не відпочивають і вважають відпочинок мерзенним проявом слабкості духу. для того, щоб максимально задовольнити внутрішню потребу організму в праці, вийдемо, друзі, на роботу ще й в суботу чи неділю, а краще - і в суботу, .і в неділю. Ура, товариші!
|
