А я не побоявся 2 роки тому і взяв дійсно мрію дитинства - Фаєрберд 3-го покоління. Як і всі машини такого типу, які жили у нас, мій був у повному хламі.
1 рік роботи над кузовом і ходовою і ще 6 місяців над дрібницями, і на виході маємо абсолютно комплектну машину, яка до останнього болта зібрана на рідних запчастинах (включно з декором салону і навіть підвіскою вихлопу).
Зараз, як положено, полетить шквал зауважень про "дорого і непрактично", але мало хто цікавився предметом, а ще менше людей знають що запчастини до такої машини дешевші ніж до Таврії чи ВАЗа на базарі, вибір їх такий що і не снилось, і крім того, нема лютого Китаю... в Штатах, звичайно. Доставка теж відносно смішні гроші коштує.
Юзаю як машину вихідного дня в суху і теплу погоду.
І взагалі, здійснюйте мрії, нема чого слюнявитись і обмежувати себе в задоволенні. Хочеться - беріть. Жити треба тут і зараз.
|