[Ксана]

- Які гарненькі цапики! – похвалила я штанці Світлани.
- Дожили! То мы – москали, а тепер уже й кацапики! – вибухнула Світлана.
- Світланочко, я ж про Ваші штанці-цапики кажу... Цап – по-нашому козел, бо любить по дорозі усі листочки цапати-цупити; охоче стає цапки-дибки на задні ноги.
- Капри это, а не какие-то там цапики!
- Так капрі – то латиною і є цап. Коли люди відкрили острів диких кіз, то назвали його Капрі від лат. Capra – коза.
Рибалки цього острова підкочували штани до середини гомілки, щоб не намочити довгий одяг, так з’явилися короткуваті штани «капрі» також звідси. У маси запровадив цю модель італійський кутюр’є Еміліо Пуччі: ідея літніх штанів народилася у нього на Капрі.
І почали народжуватися «чисто козячі» слова. Капріфоль ( від лат. Capra - коза, Folium - лист) - чагарник із запашним листям, деревник, козолист, жимолость.
Музичний термін, пов`язаний із вибриками цапів - каприччіо - інструментальна п`єса примхливого характеру.
Капрон - caper - запах цапа, різновид синтетичного волокна з поліамідів.
Запис на мобільному: «За подвійного козла відповіси! Дікапріо».
Є у нас рідковживані слова з коренем цап-:
Цапура – козел,
цапня – збірна назва (козли),
цаперка - заступ, лопата.
- А... ну, харашо, ніхай будуть цапікі - реабілітувала мене сусідка.
(с)