[_basil_]

Внутри -  Трохи про рос.серіали...:

Акт перший
Сидить на пафосному каналі пафосний виконавчий продюсер. А навпроти сидять тремтячі власники продакшнів і дивляться продюсеру в рот.
– У мене інсайт, – говорить продюсер, – а давайте зробимо кіно про лайно.
– Геніально! – Кажуть власники продакшнів
– Це бомба! – Кажуть власники продакшнів.
– Давно пора! – Кажуть власники продакшнів.
– Лайно, безумовно, пахне хітом, – вирішують всі і розходяться.
Акт другий
Власник продакшну тремтячими руками набирає телефон сценариста.
– Привіт, – каже власник продакшну, – я там тобі грошей винен, зараз пришлю. І, до речі, не хочеш ти написати про лайно? 24 серії, 48 хвилин, пафосний канал.
– Про що? – Гикає сценарист.
– Про лайно! – З натиском повторює власник продакшну. – Хороша тема. Актуальна.
– А жанр який? – Запитує сценарист, роблячи вигляд, що він не в шоці. А він і не в шоці, насправді, тому що звик.
– Ну, – зітхає директор продакшну, – який жанр … ну, якийсь жанр, неодмінно. Щоб і смішно було, і сльозу пустили щоб, і пригоди. Тільки акуратніше, у нас бюджету немає.
– Зовсім немає бюджету? – Напружується сценарист.
– Ну не те щоб … – директор продакшну грає, як воша на гребінці, – але маленький.
– Ще ввідні є? – Зітхає сценарист і відкриває Ворд.
– Так! В лайні буде грати Пєвцов. Так що йому повинно сподобатися. Нехай його роль буде мускулиста і благородна. А друга роль буде прекрасна актриса, але їй сорок п’ять, так що без постільних сцен, побережи мої очі.
– Дедлайн коли? – Однією рукою запитує сценарист, а другою рукою пише своїй половині, що день народження половина святкуватиме без нього.
– Вчора, – шепоче директор продакшну. І додає раптово зміцнілим голосом, – Але це має бути бомба!
– Тобто, я вірно розумію, що потрібно написати бомбу про лайно, жанр невідомий, до ранку?
– Можна до обіду, – великодушно відповідає продюсер.
Акт третій
- Це чудово, я в тобі не сумнівався! Нас всіх дуже зачепило, чудова історія! – Пише директор продакшну сценаристу, – але давай все перепишемо. Дивись, нехай какаха приїде підкорювати Москву з провінції.
– Але як, Холмс? – Не витримує сценарист. – Какаха повинна спочатку сидіти або в каналізації, або в Кремлі – інакше яка вона какаха?
– У нас буде какаха-Попелюшка, це вимога каналу, – підвищує голос директор продакшну.
А сценарист мовчить, оскільки «вимога каналу» – це такий аргумент, зразок ядерної бомби.
– І це, – додає директор продакшну, – у тебе там розбитий акваріум фігурує, прибери. Бити акваріуми – це дуже дорого, виробництво не схвалить.
– А Пєвцов – не дорого? – Не витримує сценарист.
– А Пєвцов – це вимога каналу, – не без задоволення добиває гострою лопатою сценариста директор продакшну.
Кульмінація
- Пілот всім сподобався !!!! – Пише сценаристу директор продакшну, щедро розсипаючи знаки оклику. – Вирішено, знімаємо! Тільки у нас проблеми з бюджетом, тому: натура – 10%, а 90% – це павільйон. Три локації: квартира каках, офіс каках і кафе. Так що перероби під ці умови.
– Ви ж, у результаті, визначили жанр, як екшн! – Робить останню відчайдушну спробу сценарист.
– Ну так, – киває директор продакшну. – Нехай в офісі б’ються. Тільки акваріуми не бий.
Після титрів
- Ну, пі *** ц, – говорить глядач, влучно плюнувши в пляшку з пивом. – Знову лайно якесь зняли.