Цитата:
Сообщение от v
Я думаю, что мои деды приложили немало усилий, чтоб избавить мир от фашизма и дать мне (и вам) жизнь. Они победили. И в день Победы меня не очень интересует другая сторона. И даже изнанка победы не интересует. Я просто хочу подчеркнуть для себя главное в такой день.
Если для кого-то это повод осветить изнанку, простить и понять другую сторону, повод примирения, то.... как-то не сочетается примирение с фашизмом и "Нiколи знову".
Даже наоборот.
|
Фошизди, біндеровці, бла-бла-бла.
Для одиного мого діда війна почалась 1.09.1939. Він тоді в польському війську служив. Почалась з того, що вождь і товариш Сталін з вождем але не дуже товаришем Гітлером вирішили Польщу розірвати. Два фашисти чи тільки один - вирішуйте самі. Дід потрапив в полон. Дідові, напевне, поталанило потрапити в полон до фашистів- Гітлерівців. Тому, що він потрапив до бауера на сільгоспроботи, а не в Катинь. Брехати не буду бо не знаю хто його звільнив ЧА чи союзники. А потім була операція "Вісла". Його брат пішов в "бандерівці". Ну але ви в курсі тільки волинської різні і не знаєте про Павлокому, тому для вас "бандерівці" - бандити, а Армія Крайова - герої.
Другий дід воював в ЧА. Мав нагороди. Знаєте, чомусь вони між собою ніколи не сварились. Може тому, що не забивали собі голову ідеологіями?
П.С Плюсик випадковий
А давайте я вас доб'ю. Знаєте що робила моя мама в німецьку окупацію? Ходила в дит. садочок. Так. Страшні фашисти організовували дит. садочки для дітей на окупованих територіях. Не те щоб вона хвалила фашистів за це. Ні. Я це взагалі випадково з'ясував для себе. Вона розказувала, як вони групою з садочку ходили на відкриття символічної могили загиблим односельчанам УСС. Поляки не дозволяли її спорудити. Коли настав "золотий вересень" 1939 і прийшла радянська влада, дід портрет Шевченка ховав бо боявся звинувачення в націоналізмі. Німці дозволили. Прийшла ЧА - хрест спиляли, могилу зруйнували. Отакі штрихи до історії