[GidraM]

Сообщение от redpas

Ну я например понятия не имею кто автор этих строк. Думаю и википедия ничего не скажет. А вот год- скорее всего 1992. Но вопрос то звучал иначе. Кто автор и год "ще не вмерла Україна". Если найдёте оригинальную версию этого произведения, то и про москальскалей прочтёте. И вообще. В данный момент оригинальная версия очень актуальна. Рекомендую.
П. С. Не знал-бы. Но сын в школе учил в прошлом году. Он мне когда прочел. Я прослезился. Охренеть как актуально.

Ну ось вікі
Як свідчать сучасники, восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»).[1] Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.[2] Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Єще Польска нє зґінела», яка згодом стала польським гімном[3]. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни», що була гімном Югославії у 1944–2003 роках. Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886–1944 роках.

Все це сталося у Києві на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував (тепер на тім місці будинок номер 106).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9...97%D0%BD%D0%B0