Сообщение от mus_musculus
8-ме Березня з туалетним запахом.
Реальна історія. Трапилась учора.
Працюю вихователем у спецшколі. 8 березня чергують майже самі чоловіки. Мав зміну зі спарованими 9-м і 10-м класами з 8-ї ранку до 14:30.
У 10 класі дівчинка І. з інтелектом кокоса, зовнішністю... ну майже Настя Каменських, поведінка - як у березневої кішки. Потепліло, гуляю з класом у дворі школи, ця дитина відпросилася «у справі». Прибігає з подружкою в сльозах: сенсорний телефон за 2.5 тис грн впав у вигрібну яму надвірного туалету.
Заходжу туди, присвічую і бачу мобілу на глибині метра на вершині купи лайна, змішаного з пакетами, обгортками шоколадок, засобами жіночої гігієни і хлорки, якою це все присипають. Дівчина плаче: батьки за втрату дорогої цяцьки закопають живцем (звісно перебільшує).
Беру дві штахетини, свічу униз власним телефоном і хапаю мобілку мов китайськими паличками. Тягну обережно, цвях на штахетині зачіплюється, телефон падає.
Свічу позиченим ліхтарем і бачу телефон біля підніжжя гівняного Евересту. Глибина два метри, телефон без задньої кришки і батарея з нього вилетіла. І це все в оточенні розумово відсталих діток, половина з яких радіє, друга половина намагається втримати у шлунках калорійний сніданок (оце так вразливість!)
Зрештою за допомогою пари триметрових рейок виймаю викачаний у лайні телефон, але батарея зникає у безодні. Нічого, мама нову купить. Мить тріумфу, всі радіють, дівчинка зі сльозами радості обіцяє мене розцілувати, якщо інші відвернуться. Роблю сувору педагогічну настанову і йдемо гуляти далі.
В той же день повідомив «новину» матері, яка не могла зв'язатися з доцею, і дізнався, що то не перший такий випадок. Місяців два тому ця панянка втопила попередню мобілу в шкільному унітазі і на всяк випадок спустила воду, після чого телефон помандрував по каналізації.
|