[Rambo]

Баба Соня із підвалу
важко вилізала.
До грудей кота тулила
й люто промовляла.
- Щоб ви, гади, поздихали,
щоб вас черви з'їли,
Щоб вас сонечко минало,
щоб вас покрутило.
Щоб земля, як каменюка,
та на ваші груди.
І щоб, звірі ви немиті,
били вас усюди.
Щоб вас качка подригала,
ворони склювали,
Щоб про вас на цьому світі
добром не згадали.
Щоб вам ноги відібрало,
руки покрутило.
Щоб на землю ви упали,
вас в неї зарили.
Щоб у роті у вас пір'я
виросло колюче,
Щоб понос на вас напав,
гади ви повзучі.
Щоб вас била пропасниця,
зранку і до ночі.
Щоб оглухли й оніміли,
Щоб осліпли очі.
Щоб вас жарили у пеклі,
щоб ви подуріли.
Щоб боліли ваші спини,
в головах гуділо.
Щоб вам не було ніколи
Щастя в світі, гади.
Поздихайте всі!..
Пішла я
Сіяти розсаду.

(c)Лідія Мищенко