Вся правда про нашу церкву! - второй сезон

[Rambo]

Історія взята з ФБ

Покликала мене вчора сусідка на чай. Людина хороша, часами, навіть, добра - як не зайти? Але то вона все мене остерігалась, бо вона ж - православна, а я - католичка. А тут, раптом, в гості кличе. Дивно. Але цікаво.
Заходжу і наступаю прямо на купку маку в дверях.
- Це що таке? - питаю.
- Фух! - зітхає моя сусідка. Ти - не відьма!
- Зовнішність оманлива, - кажу.
- Ні! Тепер я точно це знаю. Хоч і католичка, но не відьма.
Тут я, на всяк випадок, уточняю, що я - моментами - будистка. І страшенно люблю нірвану і дзен.
- То не страшно, - каже Катя. Головне, що не відьма.
Виявляється, що поїхала моя істінно-православна сусідка водичку святити. Спочатку в Почаєві набралась водної премудрості, а потім їх автобусом повезли ще на джерело св. Анни.
Слід зазначити, що джерела з водою там нема вже років зо три. Батюшки зробити там басейн зробили були. Ну і нарили такий котлован, що Бозя вирішив, що батюшки реально охреніли. І джерело зникло, пішло під землю і не повернулось, навіть, після обряду вигнання бісів і заміни прораба.
Но, батюшки просто так не здались. Цілюща купіль була потрібна позаріз. Весною ситуацію врятували талі води, а літом вони спробували воду з найближчого потічка прокладанням шланга благословенного підвести.
Але, чи то батюшки шланга не так проклали, чи запхали його не тим кінцем, но Бозя осушив потічок.
Тоді батюшки давай воду молоковозами возити. Набрали повний басейн і оголосили його святою купіллю.
Бозя, мабуть, махнув рукою, бо його то все священнодійство вже дістало і пішов займатись своїми справами.
А народ православний масово став очищатись від гріхів у купелі.
Но...Диявол - тут, як тут.
Вода з молоковозів нагрілась на сонечку і стала пахнути кисляковою благодаттю, а кольором нагадувала сироватку.
Каже сусідка, що тепер там зробили квадратик і в ньому чудесним способом набирається вода. Свята, ясна річ - до ворожки не ходи. Пахне, правда, хлоркою. Но, то таке.
Батюшка її освятив і люди набрали собі по скількись там гривень за баночку.
Але саме головне: батюшка попередив усіх жінок, бо чоловіки на той час вже змерзли і розігрівались в автобусі Кагором з церковної "Лавки", що віздє і всюди тепер діють відьми і треба від них предохранятись.
Тому продав жіночкам по кульочку свяченого маку, який треба висипати під поріг, щоб ні одна відьма в хату не змогла зайти. А, як зайде - то впаде мертвою. Ну, і ще ленточки червоні від порчі відьомської. Їх на руці треба носити і тоді відьма, яка проходитиме поряд, впаде в обморок, або якось інакше себе проявить.
Потому шо відьми - то такі коварні жінки, що можуть, навіть самого побожного чоловіка з сім`ї забрати і не повернути.
Я так то послухала, мак з тапків витрусила і кажу:
- Катю, щось мені чаю не хочеться. Позич мені краще солі, добре? Трошки. І хай твій Микола занесе її мені.
Вираз обличчя сусідки зміг хіба би наш дільничий мент в протоколі описати. Вона хутенько виперла мене з квартири, безперервно хрестячись рукою з червоною ленточкою.
А оце вдосвіта того свяченого, мабуть, маку мені під двері насипала.
Багато. На деко пиріжків вистачило б...
І що я такого сказала?

Ну і, джерело до



і джерело після (а я думав, чому там вода така каламутна?)



а потім вода висохла...