ДЕДЫВОЕВАЛИ

[Rambo]

Компромат для Ве.

А брат мого діда був членом "Просвіти". Входив в керівництво одного з відділків в Київській області. В 1929 році, втікаючи від НКВДистів кинувся під поїзд в Боярці. Бо не було іншого виходу, а він знав всю верхівку.

[kuknich]

Просто табличка...

https://youtu.be/5yiedsbxF8k

[v]

Сообщение от Rambo

Компромат для Ве.

А брат мого діда був членом "Просвіти". Входив в керівництво одного з відділків в Київській області. В 1929 році, втікаючи від НКВДистів кинувся під поїзд в Боярці. Бо не було іншого виходу, а він знав всю верхівку.

Ага, странно, что деда не тронули.
Люблю такие истории.

[Rambo]

Сообщение от v

Ага, странно, что деда не тронули.
Люблю такие истории.

Нет. Не странно. Прабабка - мать деда - поехала на опознание. Ну, после того, как человека переехал поезд - его опознать бывает весьма сложно. Прабабку предупредили. Она "не узнала". Но можно представить, каково ей было...
Деда должны были арестовать. Но позже. В 37. Как-то пронесло и в 41 он ушел на фронт. Бабка (его жена) с детьми (их уже было у них 6) уехала (то есть, ей помогли) в соседнюю область. Работала в лесхозе... В 42 вернулась домой - начались проверки со стороны немцев. А она там была фактически чужая. Бабка немного, но рассказывала про те времена. Как немцы стояли на постое, как наши стояли на постое... Как немец принес стальную сковородку (есть до сих пор - селе пользуются) и учил ее жарить картошку... Ну, немного историй помню.
Дед отвоевал по 45 год, дошел до восточной Пруссии. Сапер. Но повезло - ни одного ранения. О войне не рассказывал практически ничего. По крайней мере, при мне. Та и... Я мало был, когда он умер.
Как-то так...

[Petro]

Сообщение от Rambo

Нет. Не странно. Прабабка - мать деда - поехала на опознание. Ну, после того, как человека переехал поезд - его опознать бывает весьма сложно. Прабабку предупредили. Она "не узнала". Но можно представить, каково ей было....

Розкажу вам іншу історію. В дідового брата (не того, що був в "бандерівцях") померла дружина він залишився з сином - Михайлом. Вдруге одружився з вдовою в якої був також син і також Михайло. Він його всиновив. Отак в сім'ї було 2 хлопці з однаковими ПІБ. Жарт долі який потім врятував сім'ю від таборів. Оцей дідового брата син пішов в УПА. В бою загинув. Понівечене тіло возили по селах, кидали посеред вулиці і проганяли селян на опізнання. Не так сподівались, що хтось признається, як що хтось поведінкою видасть себе. Словом, тіло "не опізнали" односельчани не здали, а живого сина дружини видали за єдину дитину в сім'ї зіславшись на плутанину в документації.